ДИТЯЧІ СТРАХИ

Страх - це одна зі сторін психічної активності. Діти багато чого не розуміють і переживають набагато гостріше. Більшість дитячих страхів мають тимчасовий характер і, при своєчасному виявленні страхів дорослими і правильному ставленні до них, незабаром безслідно зникають. Є, звичайно, і такі страхи (невротичні або нав'язливі), які ускладнюють нормальну життєдіяльність дитини, заважають її розвитку та адаптації, поширюються на всі сфери життя - в цьому випадку краще звернутися за допомогою до фахівців.

Види страхів: страх болю, покарання, темряви, самотності, смерті, води, вогню, висоти, вигаданих персонажів (привиди, монстри та ін.) і багато інших.
Їх можна розділити на дві великі групи.
           Перша група - страхи, які мають цілком реальне підгрунття.

Друга група - страхи фантазійні, породжені уявою дитини. Ці страхи складніше зрозуміти дорослій людині. Дитяча фантазія перетворює в страшні образи повсякденні предмети і явища.

Як «боротися» з дитячими страхами

Попросіть дитину описати страх, розповісти на що він схожий, що вона відчуває, в яких ситуаціях до неї приходить відчуття страху, і що б малюкові хотілося з ним зробити. Як правило, діти з радістю погоджуються відправити його на Північний полюс, замкнути в найвищій вежі і т.д

Ще один дієвий метод - скласти разом з малюком казку про страх, яка обов'язково повинна закінчитися перемогою головного героя над страхом.

Намалювати страх - захоплююче і корисне заняття. В ході малювання можна проводити бесіду, розпитувати дитину про її страх і пропонувати їй самостійно шукати шлях подолання страху. Коли страх вже намальований, аркуш з малюнком можна спалити, пояснивши малюкові, що таким чином ви спалюєте його страх разом з малюнком, і більше він його не потурбує.

Не варто зациклюватися на страху, постійно про нього говорити; ставитися зневажливо, якщо дитина скаржиться, що вона чогось боїться.
Часто дитині потрібно лише розуміння. Фраза «я розумію, що тобі страшно» або «я знаю, чому тобі страшно». Таким чином ви узаконюєте переживання.