ДУМАЄМО ПОЗИТИВНО

Ставлячи вимоги до дітей, потрібно враховувати, що провідною діяльністю дошкільнят є гра

Вимоги, які зазвичай ставляться дітям	Перефразовані вимоги, які із задоволенням виконують діти
Чому ти йдеш так повільно?Ходімо швидше, скільки тебе чекати?	На старт, увага..., побігли
Їж бігом, інакше не отримаєш цукерок!	Після того, як зникне цей шматочок м’яса, до тебе прилетить щось дуже смачне.
Відійди, не заважай!	Іди, пограй трішки сам, а коли я звільнюся, то ми пограємося разом (влаштуємо маленьке свято).
Та не вередуй, твоя улюблена сукня на пранні. Одягай ту, яка є!	Дивись, а ось сестричка твоєї улюбленої сукні, давай її одягнемо?
Що за безлад? Прибери за собою!	От якби ти був чарівником, і зміг би начарувати порядок в іграшках!
Скільки ти будеш крутитися, ляжеш ти, нарешті, спати?!	А давай я покажу тобі хитрий спосіб вкривання ковдрою?
Щоб я ніяких «не хочу» не чула!	Ой, дивися, Капризулька прибіг! Лови, лови його швидше, поки він нам настрій не зіпсував.
Ти, що не чуєш? Скільки разів повторювати?!	Раз-два-три передаю таємну інформацію... Повтори, що чув?
Які брудні руки, ти їх помив?	Давай перевіримо, що з твоїх рук потече чорна вода?

ДОЛАЄМО АГРЕСІЮ РАЗОМ

☺Поясніть дитині, що кожна людина має право на прояв своїх почуттів та емоцій,          головне–навчитися керувати ними, а не бездумно й безконтрольно піддаватися їхньому впливу.

☺Важливо вчитися самим і навчити дітей не заганяти емоційне напруження в середину а виражати його адекватними, неруйнівними способами.

☺Допомагайте сину чи доньці опановувати навички без конфліктної поведінки: аргументовано відстоювати свою думку, виражати свої емоції прийнятними словами, інтонацією, діями. Якщо в сім'ї не вдаються до методів «фізичного виховання», всебічно обговорюють гострі ситуації й шукають компроміси, то дитина засвоює такий стиль поведінки як позитивну життєву настанову.

☺Якщо в малюка з'являються ознаки агресивної поведінки, слід насамперед проаналізувати, чи не є вони проявами хвороби.

☺ Якомога частіше ставте дітям запитання: «Чого тобі хочеться? А як краще це зробити? Чому?».

☺ Для дитини немає значення, яким способом привернути увагу дорослих – негативним чи позитивним. Тому треба намагатися якомога частіше надавати взаємодії з дитиною позитивного відтінку.

☺Для зниження рівня агресії в дітей доцільно використовувати арттерапію, роботу з піском, глиною, малювання, аплікацію, оригамі, ігри з мильними бульбашками.

☺Загалом, найважливішою виховною аксіомою, на якій має грунтуватися індивідуальний підхід до кожної дитини, є така:

«Усе виховання тримається на одному слові – люби!».

    В закладі дошкільної освіти №34 «Вуглик» сьогоднішній день став цікавим та насиченим для усіх дітей. Вихованці, педагоги та батьки прийняли участь у благодійній акції присвяченій Дню святого Миколая. Це дійство перетворилась у справжнє свято для вихованців дитячого садка, адже діти з допомогою дорослих організували цікаві вистави, провели квести, виготовили поробки та пекли тістечка, а натомість дорослі зібрали подарунки для дітей, які проживають поблизу лінії розмежування та навчаються в закладах освіти Мар’їнського району.

ДИТЯЧІ СТРАХИ

Страх - це одна зі сторін психічної активності. Діти багато чого не розуміють і переживають набагато гостріше. Більшість дитячих страхів мають тимчасовий характер і, при своєчасному виявленні страхів дорослими і правильному ставленні до них, незабаром безслідно зникають. Є, звичайно, і такі страхи (невротичні або нав'язливі), які ускладнюють нормальну життєдіяльність дитини, заважають її розвитку та адаптації, поширюються на всі сфери життя - в цьому випадку краще звернутися за допомогою до фахівців.

Види страхів: страх болю, покарання, темряви, самотності, смерті, води, вогню, висоти, вигаданих персонажів (привиди, монстри та ін.) і багато інших.
Їх можна розділити на дві великі групи.
           Перша група - страхи, які мають цілком реальне підгрунття.

Друга група - страхи фантазійні, породжені уявою дитини. Ці страхи складніше зрозуміти дорослій людині. Дитяча фантазія перетворює в страшні образи повсякденні предмети і явища.

Як «боротися» з дитячими страхами

Попросіть дитину описати страх, розповісти на що він схожий, що вона відчуває, в яких ситуаціях до неї приходить відчуття страху, і що б малюкові хотілося з ним зробити. Як правило, діти з радістю погоджуються відправити його на Північний полюс, замкнути в найвищій вежі і т.д

Ще один дієвий метод - скласти разом з малюком казку про страх, яка обов'язково повинна закінчитися перемогою головного героя над страхом.

Намалювати страх - захоплююче і корисне заняття. В ході малювання можна проводити бесіду, розпитувати дитину про її страх і пропонувати їй самостійно шукати шлях подолання страху. Коли страх вже намальований, аркуш з малюнком можна спалити, пояснивши малюкові, що таким чином ви спалюєте його страх разом з малюнком, і більше він його не потурбує.

Не варто зациклюватися на страху, постійно про нього говорити; ставитися зневажливо, якщо дитина скаржиться, що вона чогось боїться.
Часто дитині потрібно лише розуміння. Фраза «я розумію, що тобі страшно» або «я знаю, чому тобі страшно». Таким чином ви узаконюєте переживання.

                                             

                     Обережно! Торгівля людьми поруч!